Епоха пізнього “бикоко”

    Багато хто з архітекторів та дизайнерів інтер’єрів зустрічався з терміном “бикоко”.

    З’явився такий стиль в ранніх 90-х, це був період розквіту “раннього бикоко”. А все було зумовлено двома факторами: в одну мить олігархи, бізнесмени, та звичайні чиновники “отримували” неймовірну кількість коштів, яку потрібно було кудись негайно вкласти, найкращим варіантом завжди була нерухомість, а другим фактором звісно ж є абсолютна відсутність смаку. Кожен хотів більше, краще, пантовіше. І ми отримали неймовірну кількість будинків на маленьких кавалках землі, житлова площа котрих вимірювалась не квадратними метрами, а площами футбольних полів, котрі були більше схожі на собори та синагоги, чим на житлові будинки. В таких хоромах було абсолютно незручно жити. не говорячи вже про їхнє утримування. В інтер’єрі все також максимально пантово: колони, світлі холи, в яких вміститься ще один будиночок, золоті унітази і тому подібне. Деякі з цих будинків залишились на стадії “коробки” Руйнувати і будувати щось нове, шкода, а добудовувати- задорого.

    Все було б не так і погано, якби “раннє бикоко” не перетекло плавно в “пізнє бикоко”. Тут вже аудиторія збільшилась, до братків приєднались ті, хто має копійку і не має смаку. А до матодів самовираження приєднались конструкції з гіпсокартону неймовірних форм, неймовірна кількість багетів. молдінгів, колон на квадратний метр. І це все не в вітальні на 100500м², а в спальні на 10м². Тобто площі зменшились, а  бажаня більше, краще, пантовіше залишилось. На жаль замовники, та деякі дизайнери не вміють  відрізняти класику, арт деко, та інші сучасні стилі від “бикоко”.

    В цей казковий час “передноворічного божевілля” хочу побажати архітекторам та дизайнерам терпіння та вміння переконати замовника не “переборщувати”.

     

    Курбатов Володимир